Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2015 року Справа № 910/11411/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоЄвсікова О.О.,суддів:Кролевець О.А. (доповідач у справі), Попікової О.В.розглянувши касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Ліра-2000"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 23.12.2014у справі№910/11411/14 Господарського суду міста Києваза позовом Приватного акціонерного товариства "Банк національний кредит"до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрщеббуд" 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліра-2000"простягнення 26 584 369,96 грн.за участю представників сторінвід позивача:Сайко Ю.В., Денисенко О.М.від відповідача 1:не з'явився від відповідача 2:Пророк В.В.

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Банк національний кредит" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрщеббуд" заборгованості за Договором про надання відновлювальної кредитної лінії №05.1-143ю/2013/2-1 від 29.08.2013 у сумі 26584369,96 грн. та стягнення солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліра-2000" заборгованості ТОВ "Укрщеббуд" за Договором про надання відновлювальної кредитної лінії №05.1-143ю/2013/2-1 від 29.08.2013 у сумі 26584369,96 грн. шляхом звернення стягнення на нерухоме майно - нежилі приміщення підвалу з І по V площею 34,7 м2; першого поверху №1 площею 1686,60 м2, №2 площею 545,8 м2, з І по ХХ площею 236,8 м2; технічного поверху з І по ХХVІІІ площею 528,1 м2; другого поверху №3 площею 2306 м2, з І по V площею 92,3 м2; третього поверху №4 площею 2311,4 м2, з І по VI площею 96,8 м2; надбудови №5 площею 354,4 м2, з І по ІІ площею 39,9 м2 - дитячо-юнацький розважальний комплекс з підприємством громадського харчування, торгівлі та сфери послуг загальною площею 8232,8 м2, які розташовані в м. Києві по вул. Дніпровський узвіз №1 (літера А), право власності на які зареєстровано в Комунальному підприємстві Київське міське БТІ та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна від 02.09.2010 за ТОВ "Ліра-2000", шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", за початковою ціною, встановленою незалежним експертом на стадії оцінки предмету застави під час проведення виконавчих дій.

Одночасно позивач звернувся з заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на вказані вище нежитлові приміщення. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.06.2014 вказану заяву задоволено.

У подальшому заявою №04-06/507 від 29.09.2014 позивач у зв'язку з реструктуризацією простроченої суми кредиту зменшив свої позовні вимоги, заявивши до стягнення заборгованість у сумі 110707,44 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.11.2014 (колегія суддів у складі: Головатюк Л.Д., Пукшин Л.Г., Ковтун С.А.) позов у даній справі залишено без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України, скасовано заходи до забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.06.2014, повернуто позивачу з Державного бюджету України судовий збір в загальному розмірі 68651,72 грн., перерахований згідно платіжного доручення №1430-8-1 від 10.06.2014.

Ухвала мотивована тим, що позивач без поважних причин не направив свого представника у засідання господарського суду, що перешкоджає вирішенню спору по суті.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.12.2014 (колегія суддів: Тищенко О.В., Іоннікова І.А., Тарасенко К.В.) скасовано ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.11.2014, а матеріали справи направлено для подальшого розгляду до суду першої інстанції.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ліра-2000" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.

Учасники судового процесу згідно з приписами ст. 1114 ГПК України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак ТОВ "Укрщеббуд" не скористалось передбаченим законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши згідно з ч. 1 ст. 1117 ГПК України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

У ч.ч. 2, 3 ст. 22 ГПК України закріплено право сторін брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду тощо. При цьому сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Також ст. 33 ГПК України покладає на сторін обов'язок доказування і подання доказів.

Водночас ст. 65 ГПК України передбачає, що з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя вчиняє в необхідних випадках, зокрема, такі дії по підготовці справи до розгляду: викликає представників сторін (якщо сторони знаходяться у тому ж населеному пункті, що й господарський суд) для уточнення обставин справи і з'ясовує, які матеріали може бути подано додатково; зобов'язує сторони, інші підприємства, установи, організації, державні та інші органи, їх посадових осіб виконати певні дії (звірити розрахунки, провести огляд доказів у місці їх знаходження тощо); витребує від них документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору, чи знайомиться з такими матеріалами безпосередньо в місці їх знаходження; вирішує питання про визнання явки представників сторін у засідання господарського суду обов'язковою.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

З аналізу наведених норм вбачається, що у разі неподання матеріалів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами або, з огляду на обставини конкретної справи, залишити позов без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України. При цьому залишення позову без розгляду в такому випадку можливе лише за наявності наступних умов: додаткові документи вважаються витребуваними, тільки якщо про це зазначено у відповідному процесуальному документі або, в разі оголошення перерви в судовому засіданні, - в протоколі такого засідання; витребувані документи чи явка представника позивача дійсно необхідні для вирішення спору, тобто за їх відсутності суд позбавлений можливості вирішити спір по суті; позивач не подав документи, витребувані судом при підготовці справи до розгляду (стаття 65 ГПК) або в порядку статті 38 названого Кодексу, чи не направив свого представника в засідання господарського суду без поважних причин.

Залишаючи без розгляду подану Приватним акціонерним товариством "Банк національний кредит" позовну заяву, Господарський суд міста Києва виходив з того, що позивач без поважних причин не направив свого представника в засідання господарського суду, які відбулися 11.09.2014, 16.10.2014, 04.11.2014. За висновком суду першої інстанції, неявка позивача до суду з неповажних причин та неподання ним витребуваних доказів перешкоджає вирішенню спору і спрямована на штучне затягування судового процесу, тому дії позивача щодо неявки до суду розцінені як зловживання процесуальними правами.

Однак всупереч вимогам ст. 86 ГПК України в ухвалі суду першої інстанції не вказано, яким чином неявка представника позивача у засідання господарського суду перешкоджає вирішенню даного спору, і які саме витребувані господарським судом докази не подано позивачем, але є необхідними для вирішення спору та за їх відсутності суд позбавлений можливості вирішити спір по суті.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.06.2014 зобов'язано позивача надати наступні документи:

- оригінали і належним чином засвідчені копії установчих документів, на підставі яких діє позивач (установчий договір, статут, положення, свідоцтво про державну реєстрацію, тощо), довідки з органу статистики про знаходження позивача в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, довідки про найменування і номери відкритих у банківських установах або органах Державного казначейства України рахунків позивача;

- власне письмове підтвердження того, що у провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує господарський спір, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет із тих же підстав або немає рішення цих органів з такого спору;

- всі оригінали доданих до позовної заяви документів або письмові пояснення з зазначенням поважних причин їх відсутності.

У подальшому ухвалами Господарського суду міста Києва жодні додаткові докази не витребовувались.

При цьому згідно з протоколами судових засідань, які відбулися 01.07.2014, 15.07.2014, 19.08.2014, 30.09.2014 представником позивача були надані пояснення у справі та подані додаткові докази. Ухвалами Господарського суду міста Києва від 01.07.2014, 15.07.2014, 19.08.2014, 30.09.2014 розгляд справи відкладався у зв'язку з неявкою представника ТОВ "Укрщеббуд", а також представника ТОВ "Ліра-2000".

Зважаючи на викладене, залишення без розгляду позовної заяви у даній справі з посиланням на п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України здійснено судом першої інстанції безпідставно.

Отже, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про скасування ухвали суду першої інстанції, а доводи касатора про порушення і неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального законодавства при прийнятті оскаржуваної постанови не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліра-2000" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.12.2014 у справі №910/11411/14 Господарського суду міста Києва залишити без змін.

Головуючий суддя О. Євсіков

Судді О. Кролевець

О. Попікова